пʼятниця, 23 листопада 2018 р.


Плекаймо рідну мову !


   Українська мова – це духовне надбання нашого народу, бо вона є серцем і душею  нації.    Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку й утвердження української мови як державної. Указом Президента України Леоніда Кучми 1997 року було встановлено День української писемності й мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до її проблем, пропаганду  й популяризацію  та водночас демонстрацію  її краси й багатства, літературної довершеності.
   Традиційно в Нехворощанській ЗОШ І-ІІІ ступенів  відбувається низка заходів, приурочених до святкування Дня української писемності та мови. Завідуюча шкільною бібліотекою Воротник Юлія Вікторівна  презентувала для учнів  початкової  ланки  усний журнал «Невичерпна духовна скарбниця». Вчителі української мови та літератури Грицай Тетяна Леонідівна та Шерстюк Надія Дмитрівна разом із своїми вихованцями долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності . Учні 3-11 класів узяли участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені  Петра Яцика. 
  З метою розвитку творчих здібностей школярів, виховання поваги та любові до українського слова  відбулося свято «Українська мова- мова єднання»,  підготовлене учнями 9 класу під керівництвом учителя  української мови  та літератури Солодовник Тетяни Іванівни та педагога- організатора  Данильченко Анни Вадимівни.
  Ведучі Мурчич Дарина та Тітова Ірина ознайомили присутніх з етапами розвитку української писемності, відмітили, що  9 листопада за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора - літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Колись цього дня батьки, віддаючи дітей до школи, йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе їх дитині гарно вивчитися».
  Любов до української мови виховується через ознайомлення з культурним духовним надбанням українського народу , через його пісенну  спадщину,тому на святі учні 9 класу читали прекрасні поезії про українську мову, виконували  пісні, що  прославляють її величність, красу та неповторність.
     Такі заходи гартують усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду. Адже кожен народ відбувся лишень тоді, коли усвідомив себе в рідному слові.
    Відомий український письменник Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу,  його  багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя,   і свої сподівання, розум, досвід, почування». Тож бережімо, збагачуймо й плекаймо нашу рідну  мову!



Вітаємо переможців Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок!»


Учні 7 класу активно долучилися до участі в безкоштовній інтернет-олімпіаді «На Урок».
Головна мета інтернет-олімпіад «На Урок» – створення оптимальних мотиваційних умов для вивчення відповідної предметної дисципліни усіма учнями з будь-яким рівнем знань. Завдання адаптовані до шкільної програми, але інтернет-олімпіада «На Урок» має суттєву відмінність від типових конкурсних заходів – кожен без винятку учень зміг проявити себе.
Водночас педагоги, послуговуючись результатами інтернет-олімпіади, змогли контролювати рівень засвоєння учнями ключових тем. Адже вчителі мають доступи до інформації про успішність виконання завдань. Своєчасна робота над помилками допоможе покращити загальний середній бал успішності класу.
 Для того, щоб взяти участь в інтернет-олімпіаді, необхідно лише мати відповідний гаджет чи девайс з доступом до мережі Інтернет. На виконання роботи достатньо 40 хвилин. Додаткова перевага дистанційної олімпіади – можливість роботи над нею у будь-який час у зазначених межах проведення конкурсу. Адже доступ до особистого кабінету учасника цілодобовий.
Після завершення роботи над завданнями, учень побачив кількість отриманих балів. По завершенню Всеукраїнської олімпіади , було оприлюднено рейтингові результати та списки. Також учасники змогли переглянути правильні відповіді та проаналізувати допущені помилки, якщо такі є. Завдання розраховані на учнів з різним рівнем підготовки, тому кожен зміг проявити себе, повірити у власні сили та перевірити знання з предмету. Інтернет-олімпіади «На Урок» – це дієвий спосіб підвищити інтерес школярів до навчання.
За результатами інтернет-олімпіади дипломи отримали:
Диплом ІІ ступеня: Воротник Валерія (українська мова та література);         
Диплом ІІІ ступеня: Васильківська Світлана (українська мова та література).
   Щиро вітаю переможців та бажаю подальших успіхів!
             


                                 


МОН розробило положення про сертифікацію вчителів

Міністерством освіти і науки розроблений проект Положення про сертифікацію педагогічних працівників.Документ, після його затвердження, встановить засади функціонування системи сертифікації педагогічних працівників закладів освіти та порядок її проведення.

неділя, 21 жовтня 2018 р.

«Всеосвіта Осінь–2018»!



   Учні нашої школи долучилися до олімпіадних перегонів з української мови від освітнього проекту «Всеосвіта Осінь-2018». Дякуємо проекту за безкоштовне проходження олімпіади .

    На нас чекали нові цікаві завдання , приємні враження та ексклюзивні нагороди, які було розроблено спеціально для осіннього сезону олімпіад. Завдання для кожного класу базувалися на матеріалах першої чверті нового навчального року та охоплювали  матеріал, який учні вивчали в попередньому навчальному році.

    Учні мали можливість відповідати на завдання у режимі онлайн. Перевірка відбувається автоматично.

    Цікавою є робота над помилками.Кожен школяр мав змогу переглянути свої відповіді, дізнатися, які з них були неправильними та ознайомитися із детальними поясненнями до них. Вчитель мав доступ до відповідей усіх своїх учнів. Спеціально для осінніх олімпіад проект розробив нові Грамоти та Свідоцтва. Відтепер, пройшовши олімпіаду, учень отримує яскравий нагородний документ, дизайн якого максимально відповідає тематиці пройденого предмету. Грамоти та Свідоцтва з кожної дисципліни мають свій унікальний дизайн.

   Долучаймося до олімпіадних перегонів з усіх предметів!






Обласний семінар-практикум для методистів
 РМК (ММК) української мови й літератури

17 жовтня 2018 року Полтавська гімназія №33 (директор Кикоть Н.В.) спільно з Полтавським міським методичним кабінетом (завідувачка Козлова І.В., методист Солончук І.В.) приймали методистів РМК (ММК) та учителів української мови та літератури з усієї області. Семінар організовано ПОІППО ім.М.В.Остроградського відповідно до плану роботи інституту.
 Філологи зустрілися, щоб на обласному науково-методичному семінарі поспілкуватися з проблеми педагогіки партнерства.Захід пройшов інтерактивно. Учителі представляли позицію дітей, учителів, батьків, адміністрації стосовно партнерства, вирішували непрості педагогічні ситуації.
Цікавими були виступи з досвіду роботи вчителів-філологів Полтави : Кислої І.І., Донос Н.С., Артюх Н.О., Зайцевої С.І.
Великий інтерес викликала інформація Таран М.В. про використання фінського досвіду в Трудолюбівській ЗОШ І-ІІІ ст. Миргородського району.
Прозвучала також повідомлення щодо закордонного досвіду з проблеми партнерства та про альтернативні форми навчання в Україні.
Процес обговорення супроводжувався коментарем психолога Лукової С.В. із Полтавської гімназії “Здоров’я” №14.


пʼятниця, 28 вересня 2018 р.

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2018/2019 н.р.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415

У 2018/2019 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);
 у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові навчальні програми для 10 класу відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».
Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних школярів.
Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти. Особливістю програми є її особистісно орієнтоване й компетентнісне спрямування. Відповідно результативну частину презентовано у вигляді елементів, що формують ключові й предметні  компетентності, а саме: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти.
Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.
У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.
Заміна розділу «Зв’язне мовлення» розділом «Практична риторика» умотивована віковими особливостями й потребами учнів виходити на вищий рівень практичного володіння мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного мовлення.
Наскрізні змістові лінії, заявлені в програмі, є засобом інтегрування навчального змісту, корелюються з окремими ключовими компетентностями й сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.
Есе – самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.
Види есе:
ВільнеФормальне
Ознаки:
–        невеликий обсяг (7-10 речень);
–        вільна форма і стиль викладу;
–        довільна структура;
–        обов’язкова вимога: наявність позиції автора.
Ознаки:
–         дотримання структури тексту,
–         наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);
–         обґрунтування (аргументування) тези.
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.
Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до
45-ти хвилин.
Види формального есе:
  • інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
  • критичне;
  • есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
  1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (800 – 1000 слів).
  2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
  3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.
  4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
  5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
  6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
  7. Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Розподіл годин між розділами
Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови
Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
 Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголосщо здійснюється в 5 – 9 класах.
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичні і семестрові оцінки
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.
Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні, а також 7 б. за діалог і 6 б. за усний переказ. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 5: (6+7+7+7+6):5=7б.
Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка  за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, – (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю
5
6
7
8
9
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
4
4
4
4
3
3
2
2
2
2
Письмо:
 переказ
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
 твір
1
1
1
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми контролю
10
11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
2
2
2
2
Письмо:
переказ
1
1
1
1
твір
1
-
1
-
Правопис:
диктант
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
10
11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
3
3
3
3
Письмо:
переказ
1
1
1
1
твір
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1
У таблицях  зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та   переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у  колонці «Твір», «Переказ» не робиться). 
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені  позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня  на одному зі  спарених уроків під час  написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем.  Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
        Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. 
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема  оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році
У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в  5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України  від 07.06.2017 №804;
у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджених наказом МОН України від  14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтомінші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того,  для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).
Вивчення  української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.
Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.
У навчальній програмі профільного рівня передбачено  вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах
Класи56789
СеместриІІІІІІІІІІІІІІІ
Контрольні роботи у формі:2333333333
·         контрольного класного твору;111111111
·         виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)2222222222
Уроки розвитку мовлення*
(у+п)
2222222222
·         Уроки позакласного читання2222222222
Перевірка зошитів4545454545
 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі
СеместриІІІІІІ
Рівністандартупрофільний
Контрольні роботи у формі:3333
·         контрольного класного твору*;1111
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)2222
Уроки розвитку мовлення**2 (у+п)2 (у+п)2 (у+п)2 (у+п)
Уроки позакласного
читання
1122
Перевірка зошитів4545
 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі
СеместриІІІІІІ
Рівністандарту, академічнийпрофільний
Контрольні роботи у формі:3344
  • контрольного класного твору*;
1111
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)2233
Уроки розвитку мовлення**2 (у+п)2 (у+п)2 (у+п)2 (у+п)
Уроки позакласного
читання
1122
Перевірка зошитів4545
 *Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.